14 грудня 2005р. м Донецьк

Київський районний суд м.Донецька в складі: судді І-ва О.О., при секретарі П-вої Е.В., з участю адвокатів К-ва В.В., Ч-ко Ф.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом К-ко Надії Иосиповни до Л-кої Вікторії Володимирівні, третя особа виконком Б-кої районної заради в м. Донецьку про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою й стягненні моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась в суд з позовом у якому вказала, що їй належить на праві приватної власності домоволодіння розташоване за адресою м. Донецьк вул. Б-го будинок 10, на земельній ділянці площею 337 кв.м. що підтверджується правовстановлюючими документами на його домоволодіння. Поруч із її домоволодінням розташоване домоволодіння відповідачки, що знаходиться за адресою м. Донецьк вул. Б-го будинок 9, кв. 1, і розділяє їхні земельні ділянки безіменний провулок шириною 1 м по якому проходить водопровід. В 2004 році відповідачка самовільно прибудувала до своєї літньої кухні капітальну прибудову, що впритул примикає до огородження його земельної ділянки, чим повністю перекрила провулок, а також відповідачка по обидва боки цього провулка встановила забори, що загороджують прохід і рух по провулку, а також доступ до огородження його земельної ділянки крім того відповідачка самовільно навпроти його будинку, захопивши самовільно земельну ділянку встановила забір, що перешкоджає виїзду й заїзду особистого автомобіля, а також цей забір перешкоджає завезенню у двір його домоволодіння вугілля й дров, тому що в його будинку грубне опалення.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України виникнення права власності земельною ділянкою виникає після одержання його користувачем документів, що засвідчують право користування земельною ділянкою, встановленням його меж на місцевості і його державній реєстрації. Всі перелічені їм будівлі й огородження виконані відповідачкою за межами її земельної ділянки. Зроблені без дозволу органів місцевої влади, тому є незаконними. У такий спосіб відповідачкою порушені її права землекористувача.
Із приводу усунення порушень її земельних прав вона зверталася в К-кий РИК м.Донецька, що рекомендував звернутися в суд для вирішення проблеми.
Просить усунення його порушених прав. Він звертався в К-кий РИК. Відповідачка своїми неправомірними діями завдала моральної шкоди, що полягає в заподіянні моральних страждань, пов'язаних з порушенням її звичного укладу життя, заподіянням щиросердечних страждань пов'язаних з порушенням її звичного укладу ведення домашнього господарства й митарствами пов'язаними із захистом своїх законних прав. Моральну шкоду оцінює в 5000 грн. і наполягає на стягненні цієї суми.
Просить суд ухвалити рішення яким поставити за обов'язок відповідачці знести самовільну прибудову до її літньої кухні, і демонтувати все самовольно побудовані забори на самовільно захоплені нею ділянках.
У судовому засіданні представник позивачки К-ко В.Д. підтримав її позовні вимоги й додатково пояснив, що межа його земельної ділянки не порушена, але з даху прибудови до літньої кухні впаде вода в город, бурульки. Назва провулок не має. У них із дружиною є невеликий город, йому він був виділений квартальним на прізвище Ч-ка, що вже вмер. Ч-ка дозволив йому засипати цю частину й використати як город. Цього року він дійсно привозив на самоскиді типу "Газ" двісті шлакоблоків. Він має в користуванні автомобіль ВАЗ-2106. Гараж перебуває на виході на вул. Бєжецьку розміром 3x5 м, він коштує на плані його ділянки. Відповідачка стала проживати з 2003 року й проживає із чоловіком і трьома дітьми. Він говорив чоловіку відповідачки, щоб той не виконував ніяких робіт. Він не підтримує відносин відповідачки з її чоловіком. По його скарзі приїжджали дві представниці виконкому й вони стукали до відповідачки, але їм ніхто не відкрив. Був заступник голови виконкому Б-ин, але він теж не міг потрапити до сусідів і відповідачки.
Відповідачка Л-ка В.В. позов не визнала й пояснила, що на підставі договору купівлі-з від 02.12.2003 року вона придбала купила квартиру в п'ятиквартирному будинку по вул. Б-го будинок 9, кв. 1. У квартирі проживає із чоловіком і трьома дітьми 1992, 2001 й 2003 року народження. Вони стали робити прибудову до літньої кухні, що вже була й прибудували прибудову для ванни й туалету. За їхнім двором перебуває пустир і проходить залізниця, проходять різні люди, колишній забір був у старому стані й вони із чоловіком вирішили його замінити й поставили новий забір із хвильового шиферу. Представник позивачки бачив як вони будували й не виявляв претензій, а став висувати претензії, коли вже було все побудовано. Вони намагалися робити так, щоб нікому не заважати й не торкнутися межі позивачки. Забір позивачки є межею і їхньою прибудовою до літньої кухні перебуває в 6-ти см від забору позивачки. Забір К-ко виготовлений з дошок висотою приблизно 2 м. Ними був зроблений капітальний водостік і на територію позивача вода не потрпаляє. Вони купили квартиру без земельної ділянки. Вона розмовляла в присутності представника позивача із членами виконкому й вони сказали, що позивачеві не заважає забір. Позивачка у своїй заяві вказала, що забір перекрив провулок і перепиняє рух, крім цього закрив доступ до його огородження й він не може виконувати будівельні роботи, але ніякого провулка, де вказує позивач тобто по межі двох ділянок не є й тому позивач і не знає назву цього провулка, і дві дороги які проходять до гаражу з тильної сторони двору мають у цілому нормальний проїзд й ширину. Твердження, що позивач не може пофарбувати свій забір надумані, тому що вона дозволила красити забір. Межі земельної ділянки позивачки нею не порушені.
Представник позивача привозив влітку на самоскиді ЗИЛ шлакоблок і вільно проїжджав по дорозі до свого подвір"я.
Представник третьої особи К-го РВК Т-ва М.О. пояснила, що вона працює архітектором К-го району, має вищу освіту і на її думку проблеми не існує й вона надумана позивачкою і її представником. По скарзі К-ко вона була на місці приблизно 6 місяців назад тому: один раз виїжджали на авто „Волга" із представником комунального господарства РИК Г-ко В.Н., землевпорядником П-кой В.В., і один раз із представником комунального господарства, тобто два рази. Мешканці будинку № 9 по вул. Б-кій не зверталися зі скаргами на відповідачку Л-ку В.В. На місці вони бачили прибудову до літньої кухні , вона не примикає впритул до земельної ділянки К-ко. Відстань від будівлі до земельної ділянки повина бути не менш метра. Це передбачено будівельними нормами № 360-92. Земельна ділянка, на якому зведені прибудови може перебувати в співволодінні всіх мешканців, оскільки відповідачка проживає в багатоквартирному будинку. Для приватизації даної земельної ділянки мешканцями будинку необхідно створити кондомініум і після цього приватизувати земельну ділянку і тоді моше перебувати в співволодінні мешканців. У відповідачки Л-кої В.В.немає документів на право користування земельною ділянкою й мешканцями земельна ділянка не була приватизована. Прибудова зроблена самовільно, провулок обгороджений забором, однак вантажна машина може проїжджати вільно, і якщо К-ко ліквідує самовільно захоплений город розміром 4,5.
К-ко звертався у виконком із приводу самовільно перекритого провулка забором. Межа земельної ділянки позивача К-ко не порушена.
Йому було рекомендовано звернутися в суд. Гаража на плані домобудівництва К-ко не мається, він самовільно зведений К-ко. Відповідачка Л-ка В.В. зверталася у виконком із приводу приймання в експлуатацію самовільно прибудованої будівлі на прибудинкової території. Виконком просив надати розписки співвласників житлового будинку № 9. Вона зібрала розписки від мешканців будинку, які не заперечували проти узаконювання зведеної нею прибудови, але К-ко не дав згоди й тому акт наданий суду не був затверджений. Крім цього К-ко було рекомендовано приватизувати всю землю й землю під город, але він відмовився це робити.
У судовому засіданні П-кая В.В. підтвердила пояснення Т-вої М.О.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши представлені матеріали вважає, що в позові К-ко Н.Й. варто відмовити за наступними підставами.
Відносини виникли між сторонами регулюються Земельним кодексом України.
Позивачкою представлені суду договір дарування від 02 листопаду 1989 року, згідно якому К-ко С.В. подарував позивачці К-ко Н.Й. "жилий будинок у м. Донецьку вулиця Б-кого будинок під номером десять земельну ділянку 300 кв.м. На цій ділянці розташований один одноповерховий жилий будинок, жилою площею 12,3 кв.м. дер\наб.пл. про означений у плану під летерою А-1, та надвірні споруди :литера-б літня кухня, сарай - литері В, льох літери Г, убиральня - Д, забори 1-3, водопровід - 1.
Суду надан генеральний план до договору дарування згідно якому вказано розміри зімельної ділянки 24.50 із сторони провулка, розмір дІянки на пустир 13,00м; із сторони домовладіння № 11 25,10 м; на віл Б-кого 14,20 кв.м, і як вбачається якщо вирахувати спільну площу ділянки 24,50 х13.00= 318 кв.м.; а 25,10 х 14,20 = 356 кв.м., тобто земельна ділянка перевищує розміри, але на цьому плані не визначені забори 1-3. водопровід – 1.
Окрім того, з наданих суду документів вбачається, що ні в договорі дарування, ні на генплані не зазаначений гараж позивача, що підтверджує пояснення представників третьої особи про те, що позивачем самовільно побудований гараж, яким нібито не має змоги користуватися позивачка та її чоловік.
Суду надані документи договір купівлі продаж від 11 квітня 2003 долі з якого вбачається, що відповідачка Л-ка В.В. купила „квартиру номер один, що знаходиться в м. Донецьку вулиця Б-кого в будинку номер дев"ять. Жила площа квартири - 30,1 кв.м., загальна площа складає 46,0 кв.м. Ідеальна частка квартири в житловому будинку - 28М00."
Суду наданий генеральний план будинку з якого вбачається що він многоквартирний барачного типу літера А-1 і має багато споруд сараї литері РОс, літню кухню СР і багато Інших споруд, (назви не читаються через погану копію) які розташовані на сумісной зІмельной ділянці співвласників багатоквартирного будинку. На цьому генплані мається відмітка Літер "В, а-6, А-1-1, Н, ДО, ДО-2 самовільно зведений".
Суду відповідачкою надана фототаблиця й комп'ютерний диск з відеоз"йомкою спірної терріторії на якій видно, що на пустирі зі сторони якого знаходиться гараж позивачки знаходиться город відповідачки, який зайнятий нею самовільно тому що його не має на генеральному плані. Окрім того видно, що ніяких перешкод для в"їзду авта "Жигулі" родини позивачки не має .
Уважно придивившись можна побачити, що межі зімельної ділянки огорожєні забором зі сторони відповідача і не порушені, також вбачається що вздовж забору позивачки крім хвильового шиферного забору встановленого самовільно відповідачкою видні й другі два забори встановлених вздовж забору позивача, тому суд у сукупності наведеного знаходить вимоги позивачки і її представників надуманами й такими що виникли в силу людської заздрощі й віку й до тому ж не обгрунтовані на законі.
У судове засідання викликались мешканці будинку № 9, які зі слів відповідачки й представника третьої осои не заперечували проти самовільно побудованих нею прибудови до літній кухні й забору відповідачкою, що підтверджується наданим суду належним чином не завіреннім і недооформленим Актом державної технічної комісії про прийняття закінчених будівництвом проектів індивідуальної забудови до експлуатації.
Свідки не ґйииш 8 суд і суд не наполягав на їх виклику, враховуючи, що це співвласників багатоквартирного будинку" мали можливість встановити режим сумісного користування земельною ділянкою на підставі ст. 19 цього закону, яка передбачає, що спільне майно перебуває в спільній загальній дольовій власності, а не подільній в спільній сумісній власності, але не використали свого права й суд це розцінює як те, що всіх і мешканців влаштовує складений порядок користування й примусити їх до цього ніхто не вправі.
У ст. 116 Земельного Кодексу України зазначено, що громадяни і юридичні особи здобувають право власності й право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень, певних цим Кодексом.
Позивачем не наданий суду план земельної ділянки, відведеного в натурі (на місцевості), а також рішення органів про відвід земельної ділянки тобто органів виконавчо" влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень, передбачених цим Кодексом.
По вищевикладених причинах не може бути прийнятий в увагу генеральний план на домобудівництво № 10 по вул. Б-го в м.Донецьку.
Згідно ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цівільного призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідних земельних ділянок завдається найменше незручностей (затіненя, задимлення, неприємні заходи, шумове забруднення тощо.)
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивачем не надані докази, а саме правовстановлюючі документи, що підтверджують факт порушення відповідачем його право, як землекористувача, окрім того суд приймає до уваги складений порядок користування земельною ділянкою мешканцями будинку барачного типу №9 розташованого на вул. Б-го , а тому суд вважає, що позивачка і її чоловік повинні знайти й обрати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цивільного призначення, при яких власникам, а в конкретному випадку співвласників земельної ділянки будинку №9 по вул. Б-го, тобто землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей, а тому на підставі викладеного в позові про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою й стягненні моральної шкоди варто відмовити.
Керуючись ст. Ст. 213-215 ЦПК України, ст. ст. 103 ч.1, 116 ч. 1 Земельного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

у позові К-ко Надії Иосиповни до Л-кої Вікторії Володимирівни, третя особа іконком Київської районної ради в м. Донецьку, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою й стягненні моральної шкоди - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подане протягом десяти днів від дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подаєься на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Рішення видрукуване суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя