Роз’яснення щодо присадибної ділянки, яка знаходиться у власності громадянина України і на якій розташовані господарчі будівлі та гараж, при оформленні договору купівлі-продажу на частину присадибної ділянки, на якій знаходиться гараж

За загальним правилом використання присадибної земельної ділянки поряд з іншим пов’язане із будівництвом та обслуговуванням індивідуального жилого будинку і господарських будівель та споруд, які виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення жилого будинку (зокрема задоволення побутових та природних потреб, зберігання сільгоспінвентарю, сільгосппродукції, утримання худоби, зберігання автотранспортних засобів тощо).
З огляду на вищевикладене слід відзначити, що виходячи з вимог статті 186 Цивільного кодексу України, згідно з якою річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю, що слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом, жилий будинок і господарські будівлі та споруди, співвідносяться як головна річ та приналежність. У зв’язку з цим державна реєстрація права власності на згадані господарські будівлі та споруди, навіть ті, які за своїми ознаками є об’єктами нерухомості, здійснюється у складі державної реєстрації права власності на жилий будинок. Згідно статті 183 Цивільного кодексу України речі, окрім іншого, класифікуються за ознаками подільності, а саме: подільною та неподільною є річ, яку відповідно можна поділити без втрати її цільового призначення та поділ якої призведе до такої втрати.
Враховуючи вищевикладене, на думку Головного управління, гараж, про який йдеться у Вашому листі, може бути предметом цивільно-правової угоди і, відповідно, у подальшому зареєстрований на праві власності за його набувачем не інакше, як у разі виділення даного об’єкту з складу садиби із окремою державною реєстрацією права власності на нього та одержанням відповідного правовстановлюючого документу. При виділенні гаражу з складу садиби цільове призначення земельної ділянки, зайнятої цим гаражем та необхідної для його обслуговування, фактично змінюється (цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) змінюється на цільове призначення: для будівництва і обслуговування індивідуального гаражу), що зумовлює необхідність зміни цільового призначення частини присадибної земельної ділянки відповідно до Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №502, з отриманням окремого державного акту на право власності на земельну ділянку під гаражем. Остання із зміненим цільовим призначенням та встановленими в натурі (на місцевості) межами може бути предметом цивільно-правової угоди.
З іншого боку, у разі перебування гаражу у складі садиби, відчуження земельної ділянки, зайнятої цим гаражем та необхідної для його обслуговування, формально можливо, однак позбавлено практичного сенсу через неможливість набувача цієї земельної ділянки оформити право власності на гараж, як окрему річ, а також може спричинити виникнення складного майнового спору.